В даний час інтерес до альтернативних медичних систем і оздоровчих практик надзвичайно високий. Особливе місце серед них займає феномен традиційної китайської медицини, багато методик і теоретичні постулати якої вже широко застосовуються у світовій клінічній практиці.
Голкорефлексотерапія – це одна із провідних технік традиційної медицини Китаю, де склалась своя система анатомії фізіології та діагностики. Трактат Жовтого Імператора про внутрішнє [Хуан-ді ней-цзин, приблизно III ст. до н.е.], є каноном китайської медицини і крім основних теоретичних положень чжень-цзю містить перші систематизовані відомості про сутність біологічно активних точок і меридіанів, що їх об’єднують. На землі існують водні канали, а в людському організмі існують меридіани, за якими невпинно циркулює енергія Ци.
Голкорефлексотерапія
По китайській традиції організм людини розглядається як баланс між двома силами : інь і ян. Інь являє собою спокій (воду), а ян- активність (вогонь). Якщо людина здорова, то інь і ян знаходяться в рівновазі, а коли баланс порушується, тобто спостерігається нестача або надлишок енергії, тоді з”являється хвороба і дисгармонія. Щоб змінити баланс енергій в особливі точки вводять голки. Більшість найважливіших точок знаходиться на 14 каналах, які проходять через організм, а кожна точка, до речі, відповідає певному внутрішньому органу. Через канали проходять потоки життєвої енергії Ци. При хворобі порушується потік енегрії, а голковколювання в потрібну точку її вирівнює і людина одужує. Рахується, що хронічні захворювання викликані тривалим порушенням потоків енергії організму. Лікування має на меті відновити життєву енергію людини. Рефлекторні точки володіють певними електричними якостями. В них нижчий опір в порівнянні з іншими точками на шкірі людини.
Мабуть, найповніше визначення біологічної або життєвої точки дав доктор медичних наук, професор Гаваа Лувсан (1986р.). “Життєва точка – це невелика ділянка шкіри і підшкірної основи, в якій є комплекс взаємозв`язаних мікроструктур (судини, нерви, клітини), завдяки чому утворюються депо біологічно-активних речовин, що здійснюють вплив на нервові термінали і утворення зв`язків між точкою і внутрішнім органом”.
Сучасні послідовники чжень-цзю виділяють в людському організмі 14 постійних основних меридіанів, 12 відгалужень від них, 15 колатералей, 8 чудесних меридіанів, 12 м’язово-сухожильних меридіанів [Гаваї Лувсан, 1990], 12 специфічних шкірних зон [А. М. Овечкін, 1991]. В даний час описано на постійних меридіанах 361 корпоральна точка [Гаваї Лувсан, 1990], 110 стандартних аурикулярних точок [J. Bischko, 1976], крім цього, визначено ще 60 нових аурикулярних точок, 18 з яких знаходяться на передній поверхні вушної раковини [Д. М. Табеева, 1980], а інші – на задній [Гаваї Лувсан, 1990].